1 серпня 2026 року вранці Іспанія розпочала встановлення 500-метрового надувного плавучого бар’єра на кордоні з Марокко в анклаві Сеута. Конструкцію комбінують із лінією буїв, наданих Військово-морськими силами країни, а між загородженнями передбачено проміжок для патрулювання катерами Цивільної гвардії.
Технічні параметри споруди
Довжина бар’єра становить 500 метрів, надводна частина сягає від 30 до 70 сантиметрів, а підводна занурюється на глибину до одного метра. Роботи стартували на хвилерізі, який одне джерело називає Тараджал, а інше — Тарахаль.
Передумови та масштаб кризи
30 липня тисячі марокканців пробралися через хвилерізи на пляжі Тараджал. За даними іспанської влади, з четверга близько 50 000 людей перетнули кордон із Сеутою суходолом, а понад 48 000 з них повернулися до Марокко протягом 48 годин. 31 липня ввечері іспанська влада повідомила, що більшість мігрантів уже повернули до Марокко. На іспанському боці кордону виявлено щонайменше 67 тіл.
Міжнародна реакція 1 серпня
Того ж дня стало відомо, що 22 країни ЄС вимагають негайної скоординованої європейської відповіді на події в Сеуті. Очільник уряду Іспанії Педро Санчес надіслав лист голові Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, а Міністерство внутрішніх справ Італії оголосило про зупинку дії Шенгенської угоди з Іспанією.
Залишити відповідь