Церковне свято 14 січня: Обрізання Господнє і день святого Василя Великого
Церковне свято 14 січня в православному календарі Україні має одразу два назви: Обрізання Господнє і день пам’яті святителя Василя Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської. Це неробочий день, коли віряни відвідують літургію, а господарі дотримуються давніх народних звичаїв, пов’язаних зі Старим Новим роком. У цій статті — історія свята, його церковний і народний сенс, традиції святкування, страви на столі, прикмети і заборони, а також відповіді на часті запитання.
Історія і церковне значення 14 січня
Обрізання Господнє — одне з найдавніших свят, яке бере початок із єврейської традиції. На восьмий день після народження хлопчикам в іудеїв робили обрізання, і саме цього дня дитині давали ім’я. Згідно з Євангелієм від Луки, на восьмий день після Різдва Христового немовля Ісус прийняв обрізання в храмі, і тоді ж Йому дали ім’я, яке ангел сповістив Йосипу і Марії ще до народження. Подія детально описана в євангельському тексті і стала окремим церковним святом, яке згадується вже в апостольських постановах II століття.
Для ранніх християн свято набуло особливого значення: воно показувало, що Син Божий прийняв не тільки людську природу, а й конкретні звичаї народу, в який прийшов. Бог став частиною людської історії настільки, що пройшов навіть ту обрядодію, яку виконував кожен єврейський хлопчик. Тому Обрізання Господнє — це свято про те, що в Богові немає відчуженості від людини, і про повноту Його втілення.
У IV столітті, коли Римська імперія прийняла християнство, свято увійшло до загальноцерковного календаря. Константинопольський патріарх Лука Хрисоверг у 1030 році склав особливу службу на цей день, яка згодом поширилася у візантійському обряді. У Київській Русі свято відоме з часів хрещення Русі 988 року, і з тих пір Обрізання Господнє нерозривно пов’язане з пам’яттю святителя Василя Великого.
Святитель Василь Великий: життя і спадщина
Василь Великий народився близько 330 року в Кесарії Каппадокійській у заможній родині, яка дала християнству кілька святих: його мати Емілія, сестра Макрина і брат Григорій Ниський стали відомими церковними діячами. Василь здобув освіту в Афінах, де вивчав риторику, філософію і медицину, а потім повернувся на батьківщину і роздав майно, обравши аскетичне життя. Він організував чернечу громаду, яка стала зразком для пізнішого Студитського уставу, і багато подорожував єгипетськими і палестинськими обителями, переймаючи досвід старців.
У 370 році Василя обрали архієпископом Кесарії Каппадокійської, і він став одним із найвпливовіших богословів свого часу. Разом із Григорієм Богословом він боровся з аріанською єрессю, яка заперечувала повну божественність Сина, і на Першому Константинопольському соборі 381 року його богословські формулювання лягли в основу Символу віри, який ми читаємо на кожній літургії. Василь Великий помер 1 січня 379 року, але його пам’ять Церква перенесла на 14 січня, щоб об’єднати з Обрізанням Господнім: під час літургії цього дня читається особлива молитва, яку написав сам святитель і яка згадується в кожній літургії Василя Великого.
Літургія Василя Великого використовується в православних храмах десять разів на рік: на Різдво, Богоявлення, у Вербну неділю, на Великдень та інші великі свята. Тому 14 січня в багатьох церквах правиться саме вона, що робить день особливим і для священнослужителів, і для мирян. Святитель Василь вважається покровителем богослов’я, вчительства, а також тих, хто потребує матеріальної допомоги: за переказами, він годував голодних під час посухи в Кесарії, організувавши безкоштовні їдальні для бідних.
Старий Новий рік: як виникла традиція
Церковне свято 14 січня в Україні нерозривно пов’язане зі Старим Новим роком — святом, яке не має аналогів у православних країнах і виникло внаслідок календарних реформ. До 1918 року Російська імперія, а разом з нею і Україна, жили за юліанським календарем, за яким Новий рік припадав на 14 січня. Коли більшовики перейшли на григоріанський календар, офіційний Новий рік перенісся на 1 січня, але Церква зберегла юліанський календар для нерухомих свят. Розбіжність між календарями становить 13 днів, тому православне Різдво припадає на 7 січня, а день, який раніше був Новим роком, — на 14 січня.
Святкування Старого Нового року набуло особливого значення в Україні в 1990-х роках, коли країна відродила релігійне життя. Сьогодні це свято має подвійний характер: з одного боку, це церковне свято Обрізання Господнє і день Василя Великого, з другого — народне свято з щедруванням, посіванням і традиційними стравами. У 2023 році Верховна Рада ухвалила закон, який зробив 14 січня офіційним вихідним днем в Україні, визнавши його важливість для національної культури.
Саме слово “щедрий” пов’язане зі словом “щедрість”, і в українській традиції 14 січня вважається днем, коли потрібно ділитися радістю. Щедрувати ходять увечері 13 січня, а посівати приходять вранці 14 січня, коли господарі вже відвідали літургію. Ці два дні утворюють своєрідний святковий цикл, який закриває різдвяні свята.
Традиції і звичаї святкування 14 січня
14 січня українські родини дотримуються кількох сталих традицій, які передаються з покоління в покоління. Головні з них — це відвідування храму, святкова трапеза, посівання і прикмети на майбутній рік.
Літургія і церковні обряди
У храмах 14 січня правиться літургія Василя Великого, яка вважається однією з найдовших і найбільш урочистих у році. На ній читається молитва святителя, яка містить 11 прохань, зокрема за тих, хто подорожує, за хворих і за тих, хто перебуває в полоні. Після літургії віряни причащаються і беруть освячену воду. У деяких храмах цього дня відбувається особливий чин благословення на новий рік, коли священник окроплює парафіян і бажає їм благополуччя.
Традиція причащатися саме цього дня пов’язана з тим, що Обрізання Господнє вважається завершенням різдвяного циклу. Після Святвечора і Різдва минає два тижні, і для багатьох вірян 14 січня стає останньою нагодою причаститися в рамках Різдва, перш ніж розпочати звичайний пістний період. Тому в храмах у цей день зазвичай більше людей, ніж у звичайну неділю.
Святковий стіл: що готують на 14 січня
Головна страва на столі 14 січня — кутя, яку готують уже вдруге після Різдва. На відміну від щедрої куті, яку їли на Святвечір 6 січня, теперішня кутя може бути багатшою, з додаванням маку, горіхів і сухофруктів. У деяких регіонах готують дві куті: одна призначена для споживання, друга зберігається до 1 лютого, коли її згодовують птахам, щоб ті неслися краще.
Друга обов’язкова страва — пироги з сиром, м’ясом або капустою. На Полтавщині й Чернігівщині печуть великі пироги з м’ясом, які називають “поросятами”, і подають їх із сметаною. На Галичині готують пляцки — солодкі тістечка з горіхами, маком і фруктами, які складають у вигляді вежі. До солодкого подають узвар — напій із сушених груш, яблук і слив.
На столі обов’язково має бути м’ясна страва: це перший день після Різдва, коли дозволяється їсти м’ясо без обмежень. Традиційно готують смажену свинину, ковбасу, холодець, який встиг застигнути після Святвечора, і тушковану капусту з м’ясом. У Карпатах подають банош — кукурудзяну кашу з бринзою і сметаною, яка вважається святковою стравою.
Посівання і щедрування
Посівання 14 січня вранці — одна з найбільш відомих традицій. Хлопчики і чоловіки ходять від хати до хати, тримаючи в руках зерно (зазвичай пшеницю або жито), і промовляють: “Сію, сію, посіваю, з Новим роком всіх вітаю!”. Господарі повинні відчинити двері, висипати зерно у відро, яке підставляють, і дати посівальникам гроші або солодощі. Зерно зберігають до весни, а потім змішують із насінням для посіву — вважається, що це приносить врожай.
Щедрування відбувається ввечері 13 січня. Щедрувальники — зазвичай дівчата і молоді жінки — ходять групами і співають щедрівки, у яких бажають господарям здоров’я, достатку і врожаю. На відміну від колядок, щедрівки мають особливий ритм і часто супроводжуються танцями біля вікна. Господарі обов’язково повинні дати щедрувальникам солодощі або гроші, інакше, за повір’ям, наступний рік буде неврожайним.
Прикмети на 14 січня
З днем Василя пов’язано багато народних прикмет, які стосуються переважно погоди і майбутнього врожаю. Найвідоміші з них:
- Якщо на Василя ясна погода — літо буде врожайним.
- Якщо сніг падає великими пластівцями — чекай на рясний урожай ярих.
- Якщо на деревах іній — рік буде щедрим на мед.
- Якщо вночі багато зірок — вівці дадуть багато ягнят.
- Якщо першим у дім 14 січня зайде чоловік — рік буде щасливим.
Остання прикмета пов’язана з тим, що святий Василь вважається покровителем чоловіків і воїнів. Тому в багатьох родинах спеціально стежать, щоб першим ранковим гостем був саме чоловік: він приносить удачу і захист. Якщо першою заходить жінка, це вважається поганою прикметою, і господарі можуть попросити її зачекати на вулиці, поки не прийде хтось із чоловіків.
Що не можна робити 14 січня: церковні і народні заборони
Як і в будь-яке велике церковне свято, 14 січня існують заборони, які поділяються на церковні (пов’язані з літургійним уставом) і народні (пов’язані з повір’ями). Церковні заборони стосуються переважно поведінки в храмі і в дні певних пістних обмежень, народні — побутових речей і фінансових операцій.
| Заборона | Церковне чи народне | Пояснення |
|---|---|---|
| Не можна позичати гроші | Народне | За повір’ям, це призводить до бідності на цілий рік |
| Не можна рахувати дрібні гроші | Народне | Вважається, що це “відлякує” достаток |
| Не можна виносити сміття | Народне | Разом зі сміттям можна винести щастя |
| Не можна сваритися і лихословити | Церковне і народне | Гріх, і водночас погана прикмета на весь рік |
| Не можна займатися важкою фізичною працею | Народне | Це свято, і працювати вважається гріхом |
| Не можна шити, різати і колоти | Народне | Вважається, що це “ріже” долю |
| Не можна їсти рибу без кісток | Церковне | Пов’язано з тим, що риба з кістками нагадує хрест |
Найбільш суворою народною забороною є заборона на фінансові операції. Вважається, що 14 січня не можна давати в борг, брати кредити, рахувати дрібні гроші і навіть підписувати важливі документи. Якщо людина порушить цю заборону, наступний рік буде для неї фінансово важким. Звичайно, це народне повір’я, а не церковна норма, і в реальному житті невідкладні фінансові питання доводиться вирішувати незалежно від дати.
Церква, своєю чергою, нагадує, що 14 січня — це перш за все день літургії, і тому головною “забороною” є пропуск богослужіння без поважної причини. Також не рекомендується займатися важкою побутовою працею, яка може завадити молитві і сімейному святкуванню. У храмі не можна голосно розмовляти, користуватися телефоном і входити в нетверезому стані — ці правила діють щонеділі, але 14 січня їх дотримання особливо важливе через велику кількість людей.
Страви на святковий стіл: три рецепти
Святковий стіл 14 січня має бути щедрим і різноманітним, тому нижче — три перевірені рецепти страв, які традиційно готують у цей день в українських родинах.
Кутя з маком і горіхами
Кутя готується з пшениці або рису. На 4 порції візьміть 200 г пшениці, 100 г маку, 50 г волоських горіхів, 50 г родзинок, 3 столові ложки меду і дрібку солі. Пшеницю промийте і варіть протягом 1,5–2 годин до повної готовності. Мак залийте окропом на 30 хвилин, потім злийте воду і розітріть мак у ступці до появи білого соку. Горіхи підсушіть на сковороді і подрібніть. Змішайте пшеницю, мак, горіхи і родзинки, додайте мед і перемішайте. Подавайте кутю охолодженою, за бажанням можна додати трохи вершків.
Пиріг з сиром і зеленню
Для тіста візьміть 300 г борошна, 150 г вершкового масла, 1 яйце і щіпку солі. Змішайте всі інгредієнти, замісіть тісто і поставте в холодильник на 30 хвилин. Для начинки збийте 500 г домашнього сиру, 2 яйця, пучок кропу і пучок петрушки, додайте сіль і перець за смаком. Розкачайте тісто у форму, викладіть начинку і випікайте при 180 градусах протягом 40 хвилин до золотистої скоринки. Пиріг можна подавати як гарячим, так і холодним.
Тушкована капуста з м’ясом
Візьміть 500 г свинини, 1 кг капусти, 2 цибулини, 2 моркви, 3 столові ложки томатної пасти і лавровий лист. М’ясо наріжте кубиками і обсмажте до золотистої скоринки. Додайте нарізану цибулю і терту моркву, тушкуйте 10 хвилин. Наріжте капусту і додайте до м’яса, влийте томатну пасту, розведену у склянці води, посоліть і покладіть лавровий лист. Тушкуйте на повільному вогні протягом 40 хвилин. Подавайте зі сметаною і зеленню.
Церковне свято 14 січня в інших країнах
Хоча в Україні 14 січня має особливе значення через поєднання церковного свята і Старого Нового року, інші православні країни святкують цей день інакше. У Греції, Сербії і Грузії Обрізання Господнє і день Василя Великого відзначають як суто церковне свято, без народних обрядів, пов’язаних із посіванням і щедруванням. Літургія Василя Великого правиться у всіх православних храмах, але святковий стіл і побутові традиції різняться.
Греція
У Греції 14 січня — робочий день, і більшість греків обмежуються відвідуванням літургії. Святкова трапеза включає василопіту — особливий пиріг із монетою всередині. Той, хто знайде монету в своєму шматку, буде щасливим наступний рік. Традиція василопіти походить із візантійського звичаю, і сьогодні вона особливо популярна на островах Кіклади і в Македонії.
Сербія
У Сербії день Василя Великого збігається із Сербським Новим роком, тому святкування має подвійний характер. У Белграді та інших містах влаштовують ярмарки, а ввечері 13 січня ходять колядники, які співають сербські щедрівки. У сільських районах зберігся звичай посівання: хлопчики обходять будинки і кидають зерно в двері, промовляючи побажання здоров’я і врожаю.
Грузія
У Грузії свято 14 січня називається “Амбатоба” і пов’язане з днем святого Василя, якого грузини вважають покровителем дітей. У храмах відбуваються особливі служби, на яких священник благословляє дітей, а ввечері родини збираються за столом із традиційними стравами: сванською соленою випічкою, хачапурі і квасолею лобіо. На відміну від України, в Грузії немає традиції посівання, але є звичай обдаровувати дітей солодощами і горіхами.
Росія
У Росії 14 січня також називають Старим Новим роком, але святкування менш поширене, ніж в Україні. У Москві та Санкт-Петербурзі 14 січня працює більшість установ, і тільки релігійні громади влаштовують літургії. Народні традиції посівання і щедрування збереглися переважно в сільських районах і в українських громадах, які проживають у Росії.
Таблиця: порівняння церковних свят січня
Січень багатий на православні свята, і 14 січня є частиною більшого циклу, який починається Різдвом і завершується Водохрещам. Нижче — порівняльна таблиця головних свят цього періоду, яка допоможе краще зрозуміти місце 14 січня в церковному календарі.
| Дата | Свято | Значення | Головна традиція |
|---|---|---|---|
| 1 січня | Різдво Христове (за новим стилем) | Народження Ісуса Христа | Літургія, святкова трапеза |
| 7 січня | Різдво Христове (за старим стилем) | Народження Ісуса Христа | Коляда, кутя, літургія |
| 14 січня | Обрізання Господнє і день Василя Великого | Втілення Христа і пам’ять святителя | Посівання, щедрування, кутя |
| 19 січня | Водохреща (Богоявлення) | Хрещення Ісуса в Йордані | Освячення води, купання в ополонці |
Як видно з таблиці, кожне свято має своє значення, але 14 січня займає особливе місце: воно поєднує церковне і народне, духовне і побутове, богословське і календарне. Тому в Україні цей день святкують так широко, навіть ті родини, які не відвідують храм регулярно.
Часті запитання (FAQ)
Чому 14 січня називають Старим Новим роком?
Старий Новий рік — це день, який раніше був початком року за юліанським календарем. Після переходу на григоріанський календар 1918 року Новий рік офіційно перенесли на 1 січня, але Церква зберегла юліанський календар для нерухомих свят. Різниця між календарями становить 13 днів, тому юліанський “новий рік” припадає на 14 січня за григоріанським календарем.
Чи можна працювати 14 січня?
14 січня в Україні — офіційний вихідний день з 2023 року. Це означає, що державні установи і більшість приватних компаній не працюють. Однак у сфері послуг, торгівлі і громадського харчування вихідний може не діяти: магазини, ресторани і розважальні заклади зазвичай працюють за звичайним графіком.
Що готують на 14 січня крім куті?
Крім куті, на 14 січня готують м’ясні страви (свинину, ковбасу, холодець), пироги з сиром, м’ясом або капустою, тушковану капусту, узвар і пляцки. У західних областях України обов’язковим є банош — кукурудзяна каша з бринзою, а на Полтавщині подають вареники з картоплею і сметаною.
Чому першим у дім має зайти чоловік?
За народним повір’ям, святий Василь є покровителем чоловіків і воїнів, тому перший чоловік, який заходить у дім 14 січня, приносить удачу і захист на цілий рік. Це повір’я особливо поширене в сільських районах, де господарі спеціально стежать за тим, хто першим прийде зранку.
Чи можна позичати гроші 14 січня?
За народним повір’ям, позичати гроші 14 січня не можна, інакше весь рік буде фінансово невдалим. Однак церква не забороняє фінансові операції, і в реальному житті доводиться вирішувати термінові питання незалежно від дати. Якщо у вас є нагальна потреба в позиці, краще зробити це, ніж ігнорувати реальні проблеми заради прикмети.
Чим відрізняється щедрування від колядування?
Колядування відбувається ввечері 6 січня, напередодні Різдва, і пов’язане з прославленням народження Христа. Щедрування відбувається ввечері 13 січня, напередодні Старого Нового року, і пов’язане з побажаннями щедрого врожаю і достатку. Тексти щедрівок коротші за колядки і мають особливий ритм з повтором слова “щедрий”.
Чи обов’язково відвідувати храм 14 січня?
Відвідування літургії 14 січня не є суворою церковною вимогою для мирян, але вважається доброю традицією. Якщо ви не можете бути в храмі через хворобу, відрядження або інші поважні причини, це не вважається гріхом. Однак якщо є можливість, варто скористатися нею, адже літургія Василя Великого — одна з найбільш урочистих у році.
Що робити, якщо 14 січня випало на робочий день до 2026 року?
До 2023 року 14 січня не було офіційним вихідним, і працювали за звичайним графіком. Багато людей брали відгул або відпустку, щоб відсвяткувати вдома. Після ухвалення закону 2023 року ця проблема відпала: 14 січня стало повноцінним святковим днем, і працювати можна тільки у сферах, де це виправдано виробничою необхідністю.
Чи є в цей день особлива молитва?
Так, у храмі цього дня читається молитва святителя Василя Великого, яка входить до літургії Василя Великого. Вона містить прохання за тих, хто подорожує, за хворих, за тих, хто перебуває в полоні, і за справедливий мир. Прочитати цю молитву можна і вдома перед іконою святителя, особливо якщо ви не змогли бути на літургії.
Висновок
Церковне свято 14 січня — це подвійне свято, яке поєднує богословський сенс Обрізання Господнього і практичну мудрість дня святого Василя Великого. В Україні воно стало частиною національної культури завдяки традиції Старого Нового року з посіванням, щедруванням і святковим столом. Якщо ви плануєте відсвяткувати 14 січня, відвідайте літургію вранці, приготуйте кутю і пироги, запросіть родину і не забудьте про посівальників, які прийдуть до вашого дому. Пам’ятайте, що головне в цьому дні — не стільки обряди, скільки внутрішнє відчуття радості і вдячності за рік, що минув, і надії на рік, який починається.
Залишити відповідь